ВОДА. ТЕЧІЯ ПІДСВІДОМОГО | ПІДСВІДОМІСТЬ | ПАМ’ЯТЬ | БЕЗОДНЯ

Це стан повного внутрішнього занурення, у якому людина втрачає колишню ідентичність і перестає відділяти себе від глибини власної підсвідомості. Це одна з найважчих і найемоційніших масок колекції. Але вона не про буквальну смерть. Вона про зникнення колишнього «я». Якщо Abyss - це контакт із глибиною, то Descent - це момент, коли людина перестає розрізняти де закінчується вона сама і де починається внутрішній океан.

Маска про повільне внутрішнє зміщення особистості, яка втратила точку опори. Глибина не руйнує людину, вона поступово стирає її межі. Зникає відчуття боротьби, глибина більше не тисне й не захоплює, вона повільно відносить. Піщана текстура створює відчуття ерозії часу, пам’яті, форми, людської ідентичності. Обличчя виглядає вимитим морем, позбавленим різких рис і спротиву. Воно ніби довгий час перебувало між течією, піском і мовчанням глибини. Втрата напрямку та поступове розчинення особистості в течії пам’яті й часу.

Тиск - це стан психіки під безперервним впливом внутрішньої глибини. Підсвідомість повільно деформує особистість, змінюючи її структуру через тиск пам’яті, страху та витіснених станів. Психіка починає деформуватися під впливом внутрішніх процесів. Ця маска про стан, коли людина надто довго утримувала всередині переживання, надто довго перебувала під тиском мовчання, пам’яті чи страху.

Внутрішнє світло, що виникає в найглибшій частині підсвідомості. Це внутрішнє світло, яке з’являється після повного проходження крізь глибину несвідомого. Тиша після трансформації. Фінальна маска колекції. Найтихіша, найдивніша й майже неземна після тиску, ерозії та розчинення. Після втрати особистості всередині глибини виникає світло не зовнішнє, а внутрішнє. Це маска про те, що навіть у найтемніших шарах підсвідомості існує життя, енергія, пам’ять і внутрішнє світіння.

Ця маска відображає момент початку внутрішнього входження в глибину підсвідомості. Тут море стає метафорою витіснених станів, які повільно піднімаються назовні. Маска про внутрішню течію, що непомітно затягує людину в глибину власної психіки. Підсвідомість поступово змінює особистість, навіть коли людина продовжує утримувати ілюзію контролю. Підводна течія, що затягує свідомість в глибину.

Безодня - це точка повного зіткнення людини з несвідомим. Простір, де особистість втрачає стійку форму й розчиняється всередині глибини власної психіки. Ця маска є центральною точкою всієї водної колекції. У ній людська ідентичність майже зникає, поступаючись місцем глибині та часу. Обличчя більше не належить людині. Воно виглядає як об’єкт, що тривалий час перебував під товщею води, вкритий морськими наростами, підданий тиску, позбавлений первинної форми. Заплющені очі стають символом повного занурення всередину себе.

Поверхня свідомості. Перший контакт людини з внутрішньою глибиною. Це найбільш «людська» маска всієї водної колекції. Вона перебуває на межі між свідомістю та глибиною. Підсвідомість тут ще не захопила особистість повністю, але вже починає проступати крізь поверхню. Усередині краси маски починає з’являтися тривога. Особистість ще зберігає форму, але внутрішні процеси вже починають змінювати її поверхню.